МБОУ Магазинский УВК

 





Погода в Украине

Особливості вивчення морфології у школі

Постановка проблеми: особливості вивчення морфології завжди

була і є одним з найважливіших принципів навчання, фундаментом для здійснення всебічного розвитку особистості.

Володіння засобами морфології формує мовну особистість, розвиває інтелектуальні, духовні, естетичні якості.

Теоретичні засади навчання морфології розроблені такими вченими, як О.Біляєв, В.Горяний, Н.Грипас, М.Плющ та інші. Накопичується досвід методистів і вчителів щодо особливостей використання традиційних методів і прийомів, розробляються нестандартні підходи до вивчення морфології в школах нового типу (О.Горошкіна, В.Горяний, С.Караман).Учитель – практик повинен бути вільним у  виборі засобів, форм навчання, підпорядковувати їх тим зважанням, що виходять зі своєрідності навчальних засобів.

          Мета дослідження – спрямована на поглиблення знань учнями граматичного і лексичного значення слова, про особливості словозміни й словотворення в українській мові, про синтаксичну функцію слів у мовленні.

У процесі роботи над дослідженням мною були використані такі завдання: забезпечити засвоєння учнями істотних ознак частин мови, вироблення вмінь та навичок:

{C}      розпізнавати частини мови;

{C}      визначити морфологічні ознаки форми слова;

{C}      правильно і стилістично доцільно вживати слова різних частин мови, створюючи текст певного стилю й типу мовлення (в усному й писемному мовленні).

           Я охарактеризувала основні принципи вивчення морфології у школі, які опрацьовула разом зі школярами. По – перше це принцип вивчення частин мови у зв’язку з фонетикою, лексикою та іншими розділами. Другий – це вивчення частин мови на синтаксичній основі. Третій – це вивчення системи відмінювання частин мови та словотвору у зв’язку з орфографією. Четвертий – вивчення частин мови в поєднанні з розвитком зв’язного мовлення учнів.

          На уроці вивчення морфологічного матеріалу  ми з учнями  згадали, що таке прикметник – це повнозначна частина мови, що виражає ознаку предмета й відповідає на питання який?, яка?, яке?, які? чий?, чия?, чиї? котрий?, котра?, котре?, котрі?. Дієслово – це самостійна повнозначна частина мови, яка означає дію або стан предметів, істот і відповідає на питання що робить предмет?, що з ним робиться?.  А також з’ясували, що таке дієприкметник – це особлива форма дієслова, що виражає ознаку за дією або станом і поєднує в собі граматичні особливості дієслова та прикметника.

          Для вирішення поставлених задач мною було використано такі методи:

1.Емпіричний – бесіда з учителем та учнями, мої спостереження та аналіз уроку української мови. Аналізувала усні та писемні відповіді учнів.

2. Теоретичний – вивчала та аналізувала навчально – методичну літературу, аналізувала навчальні програми шкільних підручників та методичних посібників з української мови.

Висновки : отже можна зробити такий висновок, що завдяки синтаксично організованому мовному матеріалу можна ознайомлювати учнів із стилістичним використанням засобів морфології. Тому врахування синтаксичних зв’язків слів та їх форм створює умови для проведення різноманітних вправ, спрямованих не тільки на закріплення теоретичних відомостей, але й на вдосконалення навичок зв’язного мовлення й підвищення рівня мовної культури учнів.

Резюме: у статті було проаналізовано принципи вивчення морфологічного матеріалу, що сприяли формуванню у дітей пізнавального інтересу, навичок співпраці, колективної взаємодії, розвивали зв’язне мовлення учнів.

Ключові слова: прикметник – це повнозначна частина мови, що виражає ознаку предмета й відповідає на питання який?, яка?, яке?, які? чий?, чия?, чиї? котрий?, котра?, котре?, котрі?. Дієслово – це самостійна повнозначна частина мови, яка означає дію або стан предметів, істот і відповідає на питання що робить предмет?, що з ним робиться?.  А також з’ясували, що таке дієприкметник – це особлива форма дієслова, що виражає ознаку за дією або станом і поєднує в собі граматичні особливості дієслова та прикметника.

Нравится